|
Президенту України Кучмі Л.Д.
Шановний пане Президенте!
Я змушений знову звертатись до Вас, бо так і не зміг отримати відповіді на свої попередні звернення (маю на увазі відповіді по суті звернення). Я звернувся до Вас 24 січня 2003 року. У своєму зверненні я тоді зокрема писав таке: „Я отримав інформацію з “джерел які заслуговують на увагу” про те, що моє незаконне затримання і порушення проти мене кримінальної справи, буцімто, були зроблені за Вашою ініціативою і під керівництвом посадових осіб Генеральної прокуратури України, зокрема, Віктора Кудрявцева. Я не можу просто відкинути цю інформацію і не можу не звертати на неї уваги. В мене є підстави побоюватись, що незаконні дії по відношенню до мене будуть продовжуватись. Я не виключаю, що кримінальну справу направлять до суду під грифом “вказівка Президента”. Я не боюсь відкритого розгляду справи судом, але я не хочу стати жертвою простої розправи. Сьогодні розправляються з моїми клієнтами, а тому я добре знаю, як це робиться. Справа стосується не тільки мене, а й людей яких я захищаю. Я переконаний, що наше суспільство, український народ повинні знати чи буде зупинено цю машину репресій і ким. На мій погляд, Президент країни повинен взяти на себе відповідальність і висловитись з цього приводу. Зокрема, відповідно до ст. 40 Конституції України, я прошу дати мені відповідь на такі запитання: Хто був ініціатором мого незаконного затримання і порушення проти мене кримінальної справи? Чи давав Президент кому-небудь відповідні доручення, зокрема, Віктору Кудрявцеву? Чи дійсно Президент заінтересований в тому, щоб мене відсторонили від участі в справах Гонгадзе, Замковенка, Фельдмана, Мельниченка, Обком.net та інших ? Чи був Президент поінформований про моє затримання? Чому не було ніякої публічної реакції Президента України на факт незаконного затримання адвоката і фабрикування проти адвоката явно незаконної кримінальної справи? Чи підтримує Президент такі дії прокуратури по відношенню до мене ? Чому слідчий Омар Базуркаєв, який мене незаконно затримав, не тільки не притягнутий до кримінальної відповідальності, а отримав підвищення у званні – класний чин старшого радника юстиції? Чому Омар Базуркаєв був підвищений у званні саме під так званий День адвокатури, і чи не вбачаєте Ви в цьому винятковий цинізм? Чому не поніс ніякої відповідальності прокурор міста Києва Василь Присяжнюк, який наглядає за законністю проведення досудового слідства, і як я розумію повинен нести персональну відповідальність за такі дії своїх слідчих? Прошу дати відповідь відкриту, так як і я звертаюся до Вас відкрито. Мені нічого соромитися і я можу відповісти за всі свої вчинки. Я сам був ініціатором публікації в ЗМІ змісту висунутих мені "обвинувачень" і їх обговорення, бо можу довести всю абсурдність цих обвинувачень і кримінальної справи. Я ніколи не скоював ніяких злочинів. Сподіваюся що Президент України може з такою ж відкритістю дати відповідь на моє звернення щодо його позиції у цій справі.” Тоді відповіді по суті звернення я так і не дочекався. А мені писали з адміністрації про те, що моє звернення направлено до генеральної прокуратури України, яка і надасть мені відповідь. Письмової відповіді з прокуратури я не отримав. Але 24 червня 2003 року мій захисник Григорій Омельченко був на прийомі у генерального прокурора України Святослава Піскуна і той повідомив, що в моїх діях немає складу злочину, але він не може закрити справу через тис з адміністрації президента. А тому для нього буде краще якщо суд виправдає мене, чи закриє справу. Я особисто розцінив це як офіційну відповідь мені на ті звернення які направляв Вам пане Президенте. Для того аби уникнути якихось непорозумінь, я прошу Вас повідомити мені, чи правильно я розумію, що відповідь по моїй справі, яку надав пан Піскун моєму захиснику, є офіційною відповіддю на мої звернення до Вас.
Громадянин України, Адвокат Андрій Федур
01 липня 2003 року
|
